круговий — прикметник … Орфографічний словник української мови
круговий — ва, ве, Пр. Який відбувається по колу, по кругу … Словник лемківскої говірки
обводити — I обвод ити воджу/, во/диш, док., перех. Водячи кого небудь, побувати з ним у багатьох місцях. II обв одити джу, диш, недок., обвести/, веду/, веде/ш, док. 1) перех. Ведучи кого небудь, обходити з ним навколо чогось. || Ведучи м яч, шайбу,… … Український тлумачний словник
пірует — у, ч. 1) У танці, балеті – повний круговий поворот усім тілом на носку однієї ноги. || У цирковому мистецтві – круговий поворот під час стрибка в повітрі. 2) перен. Різкий поворот, несподіваний стрибок (у поведінці, в ході думки тощо) … Український тлумачний словник
вихор — I хору і хру, ч. 1) Рвучкий круговий рух вітру. || Сильний, поривчастий вітер. || Підняті вітром пил, листя, сніг і т. ін., що швидко крутяться стовпом. 2) чого, перен. Надзвичайно швидкий хід, розвиток чого небудь. || Про що небудь численне і… … Український тлумачний словник
завій — I во/ю, ч. 1) Рвучкий круговий рух вітру. 2) Замет, пагорб, утворений вітром (з піску, снігу, пилу). 3) перев. мн. Завихрені вітром клуби, кільця, пасма диму, пилу, куряви і т. ін. 4) рідко. Пасмо закрученого волосся; завиток. II во/ю, ч., діал.… … Український тлумачний словник
кільцевий — а, е. Який має форму кільця (у 1 знач.); круговий. Кільцевий шов … Український тлумачний словник
кільцювати — ю/ю, ю/єш, недок., перех., спец. 1) Насаджувати мічені кільця на лапки птахів і хвости риб для спостереження за напрямом і швидкістю переміщень, віком і т. ін. 2) Робити круговий зріз кори стовбура, гілки дерева або насаджувати на них дротяні… … Український тлумачний словник
наголовач — а, ч. 1) Круговий ремінь вуздечки, що йде від вудил поза вуха. 2) діал. Наголовок (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
орбікулярний — а, е. Такий, що має форму кола; циркулярний, круговий; коловий … Український тлумачний словник